Вибираємо ваннуминули часи, коли в більшості квартир середньостатистичних росіян ванна кімната виявляла собою крихітний квадрат, половину якого займала масивна чавунна ванна із задергивающейся фіранкою.

Сьогодні ванна кімната зайняла в багатьох будинках гідне місце й по багатству можливостей дизайнерського оформлення, гармонії квітів і стилів може суперничати з будь-якою іншою частиною житлового приміщення. Особливе роздолля для фантазії дає, звичайно, ванна в будинку індивідуальної забудови або в котеджі, де її площа дозволяє оснастити гарним і зручним устаткуванням.

Але й у ванних кімнатах типових і малогабаритних будинків, що мало піддаються переплануванням і новаціям, завжди є місце подвигу. Крім добре знайомих нам чавунних емальованих ванн, сьогодні можна встановити сталеві емальовані й акрилові ванни, а також так звані мармурові ванни. Мармуровими, строго говорячи, вони не є, у них використовується мармурова крихта, з'єднана з акриловими смолами.

Напевно, у силу звички самими популярним, як свідчать продажі на ринку, залишаються чавунні емальовані ванни. Чавун, як нам відомо, довговічний, безшумний, добре тримає тепло. Нинішні ж чавунні ванни більше тонкими й витончені, часто оснащені зручними ручками й гвинтовими ніжками. В основному їхній виробники французькі, іспанські й італійські фірми. Ці ванни відрізняє досить висока якість. Середня ціна такої ванни - 270-350 доларів. Якщо ж вона з такими “наворотами”, як ручки, хромована або позолочена фурнітура, напівавтоматична система зливу, то її ціна може досягати 500 доларів.

Ванни класу люкс і супер-люкс можуть коштувати 700-1000 доларів. Є на ринку й ванни з Туреччини, що відрізняються невисокою якістю. Вони коштують 190-200 доларів. Купуючи таку ванну, ви заощаджуєте в засобах, але згодом можете виявити спочатку невидимі ока дефекти, внутрішні тріщини. Можна зустріти на ринку й чавунній ванні російського виробництва. Її мінімальна ціна 1400 рублів.

Сталеві емальовані ванни значно дешевше чавунних. Вони менше зберігають тепло. До їхніх недоліків відносять галасливість при заповненні водою. Через свою відносну вагову легкість вони менш стійкі. Щоб уникнути цих недоліків, радять установлювати ванну в пісок. Але чи коштує, якщо на ринку є вибір. Така ванна служить звичайно 15 років. Ціновий діапазон цих ванн досить широкий від 90 до 220 доларів.

Акрилові ванни в Росії ще не знайшли масової популярності. Тим часом, на Заході така ванна, вироблена з полімерного матеріалу, високо цінується. Вона досить міцна й надійна, хоча на вид легка й навіть тендітна. Дивлячись на неї, не подумаєш, що при її виробництві використовувалося гаряче формование зі скловолокном і смолою, а каркас такої ванни найчастіше становить металева сітка. Блиск же, легкість і глянець їй надає матеріал акрил. Він має гладку непористу поверхню, приємну на дотик. Перевага цього матеріалу в тім, що він дозволяє робити їх у необмеженій колірній гамі й сполучити із загальним колірним рішенням ванної кімнати. Полімерні ванни відрізняються міцністю, добре тримають тепло й легкі у відході. Якщо виникаючий згодом жовтий наліт на емальованих ваннах чиститься із працею, і при цьому емаль втрачає свій блиск і стає шорсткуватої, то акриловим ваннам подібне не загрожує. Досить протерти їхньою вологою ганчіркою зі звичайним милом, правда варто врахувати при цьому, що традиційні засоби, що чистять, акриловій ванні можуть ушкодити. В акрилу є й ще одне достоїнство - він відповідає гігієнічним вимогам і перешкоджає поширенню бактерій у вологому середовищі ванної кімнати. Акрилова ванна коштує в середньому 250 доларів. Відповідно, чим вона зручніше й складніше влаштована, тим вище її ціна. Якщо в ній присутні такі елементи як сидіння, підлокітники, декоративна панель, то ціна може досягати 600 доларів.

Форма ванн досить різноманітна: прямокутна, овальна, трикутна кутова. Вибираючи форму ванни, варто виходити в першу чергу, звичайно ж, із планування ванної кімнати й фінансових можливостей, а також з міркувань зручності її збирання й чищення. Купуючи ванну, ви повинні врахувати, що вона обов'язково повинна бути укомплектована необхідними арматурами.

Власникам невеликих ванних кімнат радимо подумати про установку душової кабіни. Найпростіший варіант - відгородити перегородкою частина простору ванної кімнати, якщо при цьому підлога й стіни ванною обкладені водонепроникним матеріалом і є стік у підлозі. Це може бути розстібні двері, що відкриваються в обидва боки, а можуть бути розсувні двері. Такі душові куточки за формою можуть бути прямокутними, округлими, призматичними. Наявні в продажі скляні перегородки для душових кріпляться до стіни й до підлоги, а безпечне загартоване скло може бути прозорим, тонированным, з малюнком або рифленим. Всі несучі елементи дверей і стінок виконуються з алюмінієвого профілю, а щоб вода не протікала, вони оснащені спеціальними ущільнювачами.

Якщо ванна кімната не має гідроізоляційні властивості, то має сенс установити душовий піддон із власним зливом. Емальовані чавунні піддони міцн і дешеві, але можуть розколотися від удару. Штамповані сталеві піддони легше чавунних і дешевше, але й менш міцні, можуть прогинатися під вагою тіла, при цьому тонка сталь швидко нагрівається й створює дискомфорт, при падінні води вони шумлять. Є ще масивні піддони з мармурової крихти, які добре зберігають тепло й майже не шумлять. І нарешті, акрилові піддони. Ми вже згадували про використання цього матеріалу у виробництві ванн, а у випадку з піддонами він з погляду експлуатаційних властивостей ідеальний, гігієнічний, зносостійкий, легкий, не втрачає кольори й блиску.

Можна вибрати душовий піддон будь-якої бажаної форми - прямокутний, круглий, багатогранний, і підігнати його до душовій будь-якої форми. Так що, споживач, підібравши за формою й кольору перегородки й піддон, може самостійно зробити душовий куточок. При цьому варто врахувати, що правильно встановлені двері повинні відкриватися легко й безшумно, у закритому стані надійно фіксуватися.

Якщо дозволяють засобу, можна звернутися до вже готових душових кабін. На ринку вони представлені в основному італійськими й скандинавськими фірмами. При гаданій простоті, душові кабіни можуть виконувати різні функції, такі як гідромасаж, ультразвуковий масаж, тропічна злива, турецька лазня, душ “водоспад”. Недорогі душові кабінки коштують звичайно від 1200 до 1600 доларів. Вони оснащені гідромасажною системою з декількома форсунками, неслизьким піддоном, безпечним змішувачем, душовою насадкою, власником для душу й туалетних поличок.

Є моделі подороже з убудованими сидениями, поличками для приналежностей, термостатом, масажним душем на штативі й гідромасажних форсунках. Такі коштують більше 2500 доларів. Вибір для споживача широкий: можна вибрати кабіну з изысками підсвічування, декоративні дзеркала, змішувач-водоспад, рухлива душова насадка, пристрої шийного, спинного й вертикального масажу, парова сауна, радіоприймач, температурний датчик, годинник, електронна панель керування, сигналізація, варіанти кліматичного режиму. Якщо у вас найдеться 6000 доларів на таку кабіну, то вам потрібно буде в неї тільки входити, а мити вона буде сама. Але й це ще не все. На будь-яку таку кабіну можна встановити комплект парної лазні вартістю 1000 доларів. Парогенератор і купол із щільною ізоляцією перетворюють її в парову турецьку лазню з низькотемпературною парою. Така парильня, що щадить, не протипоказана навіть людям із серцевими захворюваннями. Можна ароматизировать пара спеціальними маслами.

Вартість пародушевых кабін, залежно від комплектації може становити 4000-5000 і навіть 75000 доларів. Установка подібних розумних багатофункціональних кабін справа серйозне. Адже вона повинна бути безпечної, герметичної, зручної, уписуватися в загальне планування приміщення. Допомогти вибрати краще вам завжди можуть професіонали.