Архітектурний простір в интерьеретермин “архітектурний простір” використовується в професійній діяльності дизайнерів і архітекторів, наприклад, стосовно відкритих міських просторів. Простір важливо й в інших областях архітектури й дизайну, особливо в дизайні інтер'єра. Проблема архітектурного простору є основною для дизайнера й архітектора. Сутність архітектури полягає в штучному отграничении природного простору.

Архітектура - це штучно створена людиною матеріально-просторове середовище, що володіє эстетическими якостями. Архітектурне середовище складається з компонентів - маси, простору, стану середовища, освітленості, акустики, руху повітря. Поняття “архітектурний простір” складається із просторової форми, площин огородження й предметів устаткування. Архітектурний простір візуально обмежений у вигляді конкретної просторової форми.

Абсолютна величина простору в інтер'єрі подумки порівнюється з кількістю людей, які будуть перебувати в приміщенні. Для кожної людини виділяється “моторний простір”, - це умовно обмежена частина загального простору для конкретної людини. Індивідуальне (моторне) простір вивчається ергономікою.

Як складова частина архітектурного простору, індивідуальний простір людини утворить групи й зони. Наприклад, у готелі виділяються зони адміністратора, зона очікування. Архітектурний простір завжди соціально виразно, у його основі лежить процес - торгівля, навчання, проживання, побут.

Поняття закритий або відкритий простір визначає взаємини архітектурних просторів і природних. “Закритий простір” означає фізичну ізольованість створеного простору від природного для забезпечення захисних функцій. “Відкритий простір” перебуває безпосередньо в природних умовах.

Поняття внутрішнього й зовнішнього простору визначає положення місця одного простору щодо іншого. Наприклад, вулиця - зовнішній простір стосовно будинку. Існує термін “міський інтер'єр”, або “інтер'єр відкритих просторів”. Навіть внутрішній простір будинку може мати розподіл на внутрішні й зовнішні зони.

Архітектурний простір має важливу властивість орієнтації й спрямованості, динаміки свого розвитку. Орієнтація пов'язана з фізичними особливостями людини гравітацією, положенням у фізичному просторі, з поняттями низ, верх, спереду, позаду, збоку. Спрямованість простору виражається поняттями “низьке- високе”, “вузьке- широке”, “ коротке-витягнуте”.