До цього декоративного матеріалу також необхідний тонкий підхід. Фарба "під старовину" називається так тому, що на стіні виглядає як би злегка потертої й шорсткої. Створюється ефект старого шляхетного покриття. Завдяки особою техніці нанесення й штучних латексів, що входять до складу фарби, вона небагато світлішає в місцях найбільшого тертя.

Наноситься фарба круговими рухами кистю з довгим ворсом. У тих місцях, де штукатур сильніше надавлює кистю, і проявляється "ефект потертості". Але справжню "старовину" роблять потім, затираючи поверхню звичайною губкою, щіткою або тканиною. Після того, як фарба остаточно висохнула, її покривають воском, щоб стіна вийшла більше гладкої й блискучої. Але варто мати на увазі, що кінцевий результат у першу чергу залежить від професіоналізму майстра.

На відміну від "венеціанської" штукатурки покриття "під старовину" використовують як для внутрішніх робіт, так і для обробки фасадів - воно відмінно витримує

погодні капризи. Матеріал випускається в банках або цебрах ємністю по 4-5 літрів. Його можна наносити на будь-яку заґрунтовану поверхню. Після повного висихання утвориться мікропориста плівка, стійка до механічних впливів. Крім того, ця фарба не містить токсичних речовин і не запалюється.

Переваги покриття "під старовину":

• Підходить як для фасадів, так і для внутрішньої обробки.

• Миється будь-якими мийними засобами, що не містять розчинник (у тому числі простою водою)

• Припустимо красити стіни у вологих приміщеннях.

• Не містить токсичних речовин, не запалюється.

• Стійкість механічним ушкодженням, погодним умовам і до стирання.